Южін (псевдонім; справжнє прізвище — Сумбатов) Олександр Іванович [4 (16). 9. 1857, сіло Кукуєвка, нині Ефремовський район Тульської області, — 17. 9. 1927, Ніцца, похований в Москві], російський актор, драматург, театральний діяч, народний артист Республіки (1922). Вчився на юридичному факультеті Петербурзького університету (1877—81).
На професійній сцені з 1876 (Тбілісі). З 1882 в Малому театрі в Москві (з 1909 керівник трупою, з 1918 голова Ради, з 1923 директор). У 1877 дебютував як драматург. У п'єсах поєднував романтичний пафос і реалістичну критику пороків дворянсько-буржуазного суспільства: «Джентльмен» (1897), «Захід» (1899) і ін. Автор історичних драм «Старе гартування» (1895), «Зрада» (1903). П'єси Ю. ставилися в московському Малому і інших театрах. Романтичний актор, Ю. кращі ролі створив в п'єсах Шиллера (Дюнуа — «Орлеанська діва»; Маркіз Поза — «Дон Карлос»), Гюго (Дон Карлос — «Ернані»; Рюї Блаз — «Рюї Блаз»), Шекспіра (Макбет — «Макбет», Річард III — «Річард III», Коріолан — «Коріолан»). Його гра відрізнялася підведеною, благородним пафосом, продуманістю, закінченістю. Гумор, іронічність розкрилися комедійних ролях (Фігаро — «Безумний день, або Одруження Фігаро» Бомарше, Болінгброк — «Стакан води» Ськріба, Телятев — «Скажені гроші» Островського, Фамусов — «Лихо з розуму» Грібоєдова і ін.). Після Великої Жовтневої соціалістичній революції Ю. брав участь в роботі ТЕО (Театрального відділу) Наркомпроса, Центротеатра і інших організацій, виступав з лекціями, писав статті. Створив монументально-героїчні образи: Гліб Миронович («Посадник» А. До. Толстого). Олівер Кромвель («Олівер Кромвель» Луначарського) і ін.
Соч.: Записки. Статті. Листи, 2 видавництва, М., 1951; П'єси, М., 1961.
Літ.: Ефрос Н. Е., А. І. Южін, М., 1922; Філіппов Ст А., Южін-Сумбатов, М. — Л., 1943.
