Щукин Борис Васильович [5(17) .4.1894, Москва, — 7.10.1939, там же], російський радянський актор, народний артист СРСР (1936). У 1920 поступив в драматичних студію під рук. Е. Б. Вахтангова, згодом в трупі Театру ім. Вахтангова. На творчість актора великий вплив зробила естетика його вчителя з її яскравою театральністю, іронією, близькістю народній буфонаді, гротеску. Щ. — один з найбільших представників радянської реалістичної школи художник, що блискуче сполучав в своєму мистецтві комедійний і драматичний початки. Зовнішню простоту подоби і поведінки поєднував з тонкою внутрішньою інтелектуальністю. Значним етапом в розвитку радянського театру стали створені ним ролі: Єгора Буличева («Єгор Буличев та інші» Горького), Павла Суслова («Вірінея» Сейфулліной і Правдухина), Полонія («Гамлет» Шекспіра). Щ. — один з перших акторів, що втілили образ В. І. Леніна в спектаклях («Людина з рушницею» Погодіна 1937) і у фільмах режисера М. І. Ромма («Ленін в Жовтні», 1937, «Ленін в 1918 році», 1939). Державна премія СРСР (1941, посмертно). Нагороджений орденом Леніна.
Літ.: П. Маркова, Театральні портрети. Сб. статей, М-коду.—Л., 1939; Лебедев Н. А., Щукин — актор кіно, М., 1944; Бачеліс Т., Великий радянський артист Би. Ст Щукин, М., 1956.
