Шурухин Павло Іванович [5(18) .11.1912, с. Солоний Єрик, нині Биковського району Волгоградської обл., — 3.11.1956, Москва], двічі Герою Радянського Союза (23.10.1943 і 24.3.1945), генерал-майор (1953). Член КПРС з 1940. У Червоній Армії з 1931. Закінчив Орджоникідзевськую військову школу (1934) і курси командирів стрілецьких дивізій при Військовій академії ним. М. В. Фрунзе (1950). У радянсько-фінській війні 1939—40 командир лижного батальйону. У Велику Вітчизняну війну 1941—45 командував стрілецьким батальйоном на Західному фронті (1941), партизанським загоном в Гомелської області (1941—42), об'єднаним партизанським загоном в Орловської області (1942—43), з липня 1943 і до кінця війни — стрілецьким полком на Воронежському, 1-м-код і 2-м-код Українських фронтах. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Червоної Зірки і медалями. Бюст Ш. встановлений в с. Новоникольськом Волгоградської обл.
