Шумілов Петро Павлович (1901, р. Бобрінец, нині Кіровоградською обл., — 17.8.1942, Москва), радянський учений в області гідромеханіки, основоположник теорії турбінного буріння. Член КПРС з 1940. Після закінчення Московського державного університету (1929) працював в Державному науково-дослідному нафтовому інституті (до 1934), організував і керував експериментальною конторою турбінного буріння в Баку (1934—39), в 1939—42 — в Народному комісаріаті нафтової промисловості. Розробив теорію малогабаритних осьових багатоступінчастих турбін турбобура (1934—36), створив (совм. з Р. А. Іоаннесяном, Е. І. Тагиевим, М. Т. Гусманом) багатоступінчастий безредукторний турбобур і спосіб турбінного буріння вертикальних і похило-направлених свердловин. З 1941 працював над створенням реактивної протитанкової зброї, при випробуванні якого трагічно загинув. Державна премія СРСР (1942, 1947 — двічі). Нагороджений орденом Леніна.
Соч.: Гідравліка, 2 видавництва, М.— Л.— Новосиб., 1934 (совм. з ін.); Практичний курс по теорії теплопередачі, 2 видавництва, М-коди.—Л., 1935 (совм. із Ст С. Яблонським); Теоретичні основи турбінного буріння, М.— Л., 1943; Турбінне буріння нафтових свердловин. Вибрані праці, М., 1968.
