Штілле (Stille) Ханс (8.10.1876, Ганновер, — 26.12.1966, там же), німецький геолог (ФРН). Закінчив Вищу технічну школу в Ганновері і Геттингенський університет (1899). З 1900 працював в геологічному відомстві в Берліні. Професор Вищої технічної школи в Ганновері (з 1908), університетів в Лейпцігу (з 1912), Геттінгене (з 1913) і Берліні (з 1932). У 1945—50 віце-президент Німецької АН(Академія наук); у 1946—50 директор заснованого ним Геотектонічного інституту в Західному Берліні. Основні праці по тектоніці Європи і порівняльно-історичному аналізу складчастих областей Європи, Північної і Південною Амерік, Південно-східної Азії, а також Тихоокеанського кільця здобули усесвітню популярність. Розробляв концепцію про чергування в історії Землі тривалих періодів наростаючої консолідації земної кори і більш короткочасних «світових фаз складчастості», підкреслюючи повсеместность цих явищ на земній кулі. Ш. вказав на закономірний зв'язок проявів магматізма із стадіями розвитку геосинклінальних областей, виділивши початковий, подальший і кінцевий магматізм. Підрозділив геосинклінальниє області на високомагматічниє евгеосинкліналі і слабомагматічниє міогеосинкліналі . Виділив (1955) ассинтськую складчастість, обгрунтувавши значення позднедокембрійського тектонічного етапу в розвитку Землі.
Соч.: Grundfragen der vergleichenden Tektonik, Ст, 1924; Einführung in den Bau Americas, B., 1940; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. праці, М., 1964; Ассинтськая тектоніка в геологічному лиці Землі, М., 1968.
Літ.: Богданов А. А. [і ін.], Ганс Штілле (до дев'яносторіччя з дня народження), «Радянська геологія», 1966 № 10.
