Штрогейм Еріх фон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Штрогейм Еріх фон

Штрогейм, Штрохейм (Stroheim) Еріх фон (22.9.1885, Відень, — 12.5. 1957, замокнув Морепа, поблизу Парижа), американський режисер і актор. За національністю австрієць. З 1909 жив в США. Творчу діяльність почав як актор в 1915. У своїх фільмах був сценаристом, декоратором, інколи виконував центральні ролі. У акторських і режисерських роботах поєднував сарказм, гротеск, сатиру з реалістичною документальною достовірністю. Гостро і точно викривав продажність, порочність, бездушшя і лицемірство буржуазного суспільства. Створив різні варіанти образу цинічної, витончено жорстокої людини, часто маніяка. Найбільший фільм Ш. — «Пожадливість» (1924). Серед поставлених їм картин: «Сліпий муж» (1918), «Весела вдова» (1925), «Весільний марш» (1928). Фільми Ш. викликали лютий протест продюсерів і преси, частенько його картини піддавалися скороченням і спотворенням (для їх переробки притягувалися інші режисери). Безкомпромісний художник, Ш. у 30-і рр. відійшов від режисури і виступав головним чином як актор; його найбільш відомі роботи: фон Рауффенштейн («Велика ілюзія», 1937), Шпигун («Гібралтар», 1938; у сов.(радянський) прокаті «Мережі шпигунства»), генерал Роммель («П'ять гробниць на дорозі до Каїра», 1943), Дворецький («Сансет бульвар», 1950) і ін.

Е. Штрогейм.