Шторм Георгій Петрович [р. 12(24) .9. 1898, Ростов-на-Дону], російський радянський письменник, історик літератури. Народився в сім'ї службовця. Вчився на історико-філологічному факультеті Донського (нині Ростовського) університету (1919—21). Друкується з 1921. «Повість про Болотникове» (1930) була відмічена М. Горьким. У 30-і рр. опублікував науково-історичні твори: «Хід слона» (ін. назв.(назва)—«Многобыт», 1930), «Праці і дні Михайла Ломоносова» (1932). Автор поетичного переведення «Слова про полк Ігореве» (1934); документально-біографічних книг, присвячених героям російського флоту («Ф. Ф. Ушаков», 1947; «Сторінки морської слави», 1954, і ін.). Підсумком наполегливих архівних досліджень з'явилася книга «Потаєний Радіщев. Друге життя “Подорожі з Петербургу до Москви”» (1965). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Діти доброї надії. Історичні повісті і розповіді, М., 1962; Потаєний Радіщев, 3 видавництва, М., 1974.
Літ.: М. Горький — Р. П. Шторму. [Листування], у кн.: Горький і радянські письменники. Невидане листування, в кн.: Літературний спадок, т. 70, М.. 1963; Андроників І., Про новий жанр, в його кн.: Я хочу розповісти вам..., 3 видавництва, М., 1971; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографіч. покажчик, т. 6, ч. 2, М., 1969.
