Штейнберг Максиміліан Осєєвіч [22.6(4.7) .1883, Вільнюс, — 6.12.1946, Ленінград], радянський композитор, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1934), народного артиста Узбецької РСР (1944), доктора мистецтвознавства (1943). У 1908 закінчив Петербурзьку консерваторію по класу композиції в Н. А. Рімського-корсакова. Автор 5 симфоній, балетів «Метаморфози» (по Овідію, 1913), «Тіль Уленшпігель» (по Ш. Де Костеру, 1936), симфонічних і вокально-симфонічних проїзв.(твір) У ряді вигадувань спирався на музичний фольклор народів СРСР (4-я симфонія «Турксиб» на казахські і киргизькі народні теми, 1933; 5-я симфонія-рапсодія на узбецькі теми, 1942, і ін.). Виступав як диригент. З 1908 викладав в Петербурзькій (Ленінградською) консерваторії (з 1915 професор, в 1917—31 декан композиторського факультету, в 1931—34 завідувач диригентським відділенням, з 1939 завідувач кафедрою композиції). Серед учнів — М. Ашрафі, Е. Р. Брусиловський, С. А. Чернецкий, Ю. А. Шапорін, Д. Д. Шостакович, Ст Ст Щербачев. Завершив працю Н. А. Рімського-корсакова «Основи оркестровки». Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медаллю.
Літ.: Римських Корсаків А., Максиміліан Штейнберг, М., 1928; Богданов-Березовський Ст, Максиміліан Штейнберг, М., 1947.
