Шрадер (Schrader) Отто (28.3.1855, Веймар, — 21.3.1919, Бреслау, нині Вроцлав, Польща), німецький мовознавець і історик. Вчився в Йене і Лейпцігу. Професор університетів Йени (з 1890) і Бреслау (з 1909). Розвивав ідеї культурно-історичної школи в мовознавстві: зіставляв дані порівняльно-історичного мовознавства з досягненнями історичних і природних дисциплін — археології, етнографії, ботаніки, зоології. Комплексний культурно-історичний підхід Ш. використовував при вивченні древньою етнічний історії індоєвропейських народів, при реконструкції соціальної і культурної структури первісного суспільства. Створив «Словник індоєвропейських старовин» (1901).
Соч.: Die älteste Zeittheilung des indogermanischen Volkes, B., 1878; Thier- und Pflanzengeographie im Lichte der Sprachforschung, Hamb., 1884; Sprachvergleichung und Urgeschichte, Bd 1—2, 3 Aufl., Jena 1906—07; Reallexikon der indogermanischen Altertumskunde, Bd 1—2, 2 Aufl., В.— Lpz., 1917— 1929; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Порівняльне мовознавство і первісна історія, СП(Збори постанов) Би, 1886; Індоєвропейци, ч. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1913.
