Шотландці, нація, що населяє північну половину о. Великобританія і прилеглі острови. Чисельність у Великобританії св. 5,2 млн. чіл. (1975, оцінка). ДО Ш. незрідка зараховують і гелов — залишки кельтоязичного населення гірських районів країни. Ш.-иммигранты і їх нащадки живуть також в США (250 тис. чіл.), Канаді (св. 200 тис. чіл.), Австралії (св. 150 тис. чіл.), Новій Зеландії (св. 50 тис. чіл.). Ш. говорять на діалекті англійської мови, літературна мова — англійський. По релігії більшість Ш. — протестанти (пресвітеріанська церква), частина (близько 15%) — католики. Етнічну основу Ш. склали місцеві племена піктов і кельтські племена ськоттов, що переселилися в 5—6 вв.(століття) з о. Ірландія; у 7 ст вони частково змішалися з прибулими до Шотландії німецькими племенами англов і саксів, сприйнявши їх мову. Формування шотландської народності відбувалося в умовах утворення шотландської держави (11 ст) і боротьби проти англійських завойовників. Політичне об'єднання Шотландії з Англією на початку 18 ст і що проводилася англійським урядом політика асиміляції Ш. не привели до злиття Ш. з англійцями. По основних межах традиційної культури і побуту Ш. близькі до ірландців. У гірських районах у них ще в 18 ст існувала кланова система; збереглися елементи традиційного чоловічого костюма (картата спідниця, плед в'язані панчохи по коліна і ін.), особливості їжі, свят і т.п. Поширена пісенна творчість, висхідна до традицій історичних балад і героїчних кельтських оповідей. Див. також Шотландія .
