Шніцлер (Schnitzier) Артур (15.5. 1862, Відень, — 21.10.1931, там же), австрійський письменник. Закінчив медичний факультет Віденського університету (1885). У кращих творах кінця 19 — почала 20 вв.(століття) розвивав традиції критичного реалізму, викриваючи порожнечу і жорстокість «світського життя», захищаючи права дійсного відчуття. У драмі «Дичина» (1896, в русявий.(російський) пер.(переведення)—«Пощечина», 1897) і в розповіді «Лейтенант Густль» (1901) викриваються аморальність і кастова чванливість австрійського офіцерства. Проте декадентські мотиви — ілюзорність життя (п'єса «Зелений какаду», 1899), культ «вічної краси» (одноактні п'єси «Парацельс», 1899, і ін.) — ослабляли силу критичних виступів Ш. Его проза (повість «Повернення Казанови», 1918; збірки розповідей «Дружина мудреця», 1898; «Маски і чудеса», 1912, і ін.) відрізняється рафінованим психологізмом, пильним інтересом до інтимного життя. Проїзв. Ш. відмічені впливом З. Фрейда. У пізній творчості (повість «Тереза», 1928) ці тенденції посилюються.
Соч.: Dramen, В, —weimar, 1968; Erzählungen, 2 Aufl., У.—Weimar, 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—9, М., 1903— 1911; Дружина мудреця, М., 1967.
Літ.: Евлахов А. М., А. Шніцлер, Баку, 1926; Allen R. Н., An annotated A. Schnitzler bibliography, 1879—1965, Chapel Hill, 1966.
