Шкирятов Матвій Федорович [3(15) .8.1883, дер.(село) Вішняково Тульською губ.(губернія), — 18.1.1954, Москва], радянський партійний діяч. Член КПРС з 1906. З селян. Робітник. Партійну роботу вів в Москві, Ростові-на-Доні, Тулі. Неодноразово заарештовувався. У 1915 мобілізований в армію, вів революційну агітацію серед солдатів. Після Лютневої революції 1917 член Виконкому Московської ради солдатських депутатів і Військового бюро при Московському комітеті РСДРП (б), член Виконкому Тульської ради і ВРК. У 1918—20 секретар ЦК профспілки швейників, член МК і МГК партії. З 1921 в апараті ЦК РКП (б), голова Центральної комісії з перевірки і чищення рядів партії. З 1923 в ЦКК(Центральна контрольна комісія) партії. У 1927—34 член колегії Наркомату РКИ СРСР, з 1934 член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП (б). У 1939—52 заступник голови Комісії партійного контролю, з 1952 голова Комітету партійного контролю при ЦК КПРС. Делегат 8—19-го з'їздів партії; на 11—16-м-коді з'їздах обирався членом ЦКК(Центральна контрольна комісія), на 18—19-м-коді членом ЦК; у 1952—53 член Президії ЦК КПРС. Делегат 7-го конгресу Комінтерну. Був членом ВЦИК і ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, а також медалями. Похований на Червоній площі, біля Кремлівської стіни.
