Шилін Опанас Петрович (р. 1.9.1924, с. Петропавловка, нині Новоузенського району Саратовської обл.), двічі Герою Радянського Союза (22.2.1944 і 24.3.1945), генерал-лейтенант (1975). Член КПРС з 1944. Народився в сім'ї робітника. У Червоній Армії з 1942. Закінчив 2-е артилерійське училище (1943) Томська, Вищу офіцерську артилерійську школу (1946), Артилерійську академію ним. Ф. Е. Дзержінського (1952) і Військову академію Генштабу (1966). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 — з 1943 на Південно-західному, 3-м-код Українському і 1-м-код Білоруському фронтах командував взводом, був начальником розвідки артилерійського дивізіону в 132-м-коді гвардійському артилерійському полку. Брав участь в боях за Дніпро, при звільненні України, Молдавії і Польщі. Після війни на відповідальних командних посадах у військах. Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-ої міри і медалями. Бюст Ш. встановлений в р. Ленінськ-коваль Кемеровською обл.
