Шилов Євгеній Олексійович [29.7(10.8) .1893, Серпухов, — 22.7.1970, Київ], радянський хімік-органік, академік АН(Академія наук) УРСР (1951; член-кореспондент з 1945). Член КПРС з 1943. Закінчив Московський університет (1917). Працював в Політехнічному (нині химіко-технологічному) інституті в Іванові (1919—47; професор — з 1936), Інституті органічної хімії АН(Академія наук) УРСР в Києві (1947—70). Основні праці присвячені дослідженню механізму органічних гетеролітичних реакцій (галогенірованіє і ін.). Один з авторів принципу, згідно з яким проміжною стадією гетеролітичної реакції є утворення тримолекулярного активованого комплексу (у ряді випадків шестичленного циклічного комплексу). Нагороджений орденом Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.
Соч.: Кінетика і механізм енолізациі ацетону у присутності амінокислот, «Доповіді АН(Академія наук) СРСР», 1952 т. 84 № 2, с. 297— 300 (совм. з А. А. Ясниковим).
