Шенкурськая операція 1919, наступ радянських військ 6-ої армії Північного фронту і партизан 19—25 січня проти англо-американських інтервентів і білогвардійців під час Громадянської війни. Осенью 1918 противник (головним чином американські частини, 2800 чіл., 15 знарядь) глибоко уклинився південніше Шенкурська, створивши загрозу флангу і тилу військ 6-ої армії (командувач А. А. Самойло, члени РВС(Реввоєнрада) Н. Н. Кузьмін, А. М. Горіхів, М. До. Ветошкин) що діяли на архангельському напрямі. У січні 1919 радянських військ (3100 багнетів, 48 кулеметів, 16 знарядь) перейшли в настання з метою ліквідації шенкурського виступу. Настававши трьома загонами (з Няндоми, Усть-Паденгськой і Кодема) по напрямах, що сходяться, радянські війська послідовно розгромили інтервентів в окремих опорних пунктах і 24 січня одночасно вийшли на підступи до Шенкурську. Партизани раптовий удар опанували в тилу противника дер.(село) Шеговари, відрізавши інтервентам дорогу відступу на С. В ніч на 25 січня ворожий гарнізон Шенкурська, кинувши всю бойову техніку, біг по лісових стежках на С. 25 січня сов.(радянський) війська звільнили Шенкурськ, захопивши великі військові склади, 15 знарядь, 60 кулеметів, 2 тис. рушниць. В результаті Ш. о. противник був відкинутий на 90 км. на С. і створені передумови для повного звільнення Півночі.
