Шенгелая Демна Костянтинович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шенгелая Демна Костянтинович

Шенгелая Демна Костянтинович [р. 9(21) .5.1896, с. Сачилао, нині Самтредського району Грузинської РСР], грузинський радянський письменник, академік АН(Академія наук) Грузнув. РСР (1969). Член КПРС з 1940. З сім'ї робітника-залізничника. Вчився на філологічному факультеті Тбіліського університету, потім на геологічному факультеті Тбіліського політехнічного інституту. Перші розповіді опублікував в 1915—16. У романі «Санавардо» (1926) — картина фізичній і духовній деградації і загибелі княжої сім'ї з'явилася символічним вираженням історичній приреченості старого світу. У романах «Бата Кекия» (1933), «Зоря» (опубл. 1940) дана широка панорама народного життя і зародження робочого революційного руху в Грузії на початку 90-х рр. 19 ст У повести «Клад» (1958) викриваються пережитки минулого в сучасній дійсності. Ш. — автор розповідей на сучасні і історичні теми, п'єс, статей про класиків грузинської, російської і західноєвропейської літератури, досліджень в області фольклоризму. Нагороджений орденом Дружби народів.

  Соч.: у русявий.(російський) пер.(переведення)— Собр. соч.(вигадування), т. 1—2. [Вступ. ст. Би. Жгенті], Тб., 1971—72; Клад. Роман, повести і розповіді, М., 1966.

  Літ.: Бакрадзе А., Демна Шенгелая, «Літературна Грузія», 1970 № 1; Гріголія Д., Демна Шенгелая — один з тих, що зачинають грузинського радянського романа, там же 1972 № 9.