Шелер (наст. фам.; псевд.(псевдонім) А. Міхайлов) Олександр Костянтинович [30.7(11.8) .1838, Петербург, — 21.11(4.12) .1900, там же], російський письменник. Вчився на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету (1857—61). Почав друкуватися в 1859. У «Сучаснику» опублікував перші романи «Гнилі болота» (1864) і «Життя Шупова, його рідних і знайомих» (1865), присвячених участі нового покоління молоді в суспільній боротьбі проблемі «отцов і дітей». Багаточисельні подальші романи Ш.: «Господа Обноськови» (1868), «Урозбрід» (1869), «Ліс рубають — тріски летять» (1871), «Хліба і видовищ» (1875), «І молотом, і золотом» (1884), «Важкі роки» (1892) і ін. користувалися великою популярністю у молоді. Проте політична помірність програми героїв Ш., обмеженою культурництвом і просвітою, викликала різку критику М. Е. Салтикова-щедріна.
Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування) [Крітіко-біографіч. нарис А. М. Ськабічевського], т. 1—16, 2 видавництва, СП(Збори постанов) Би, 1904—05; [Вірші], у кн.: Поети-демократи 1870—1880 рр. [Вступ. ст. Би. Л. Бессонова], Л., 1968.
Літ.: Міллер О. Ф., А. К. Шеллер (Міхайлов), СП(Збори постанов) Би, 1889; Фаресов А. І., А. До. Шелер. Біографія і мої про нього спогади, СП(Збори постанов) Би, 1901.
