Швядас Йонас Ізідоряус [26. 9(9.10). 1908, Лієпая, нині Латвійською РСР, — 15. 10. 1971, Вільнюс], радянський композитор, хоровий диригент і педагог, народний артист СРСР (1954). У 1929 закінчив музичне училище Клайпеди по класу тромбона, тут же вивчав композицію у С. Шимкуса і Ю. Жілявічюса. Грав в оркестрі Каунаського театру (1930—35). У 1940 заснував (очолював до 1962) Державний ансамбль пісні і танцю Литовської РСР «Летува». До 1970 був головним диригентом свят пісні. Записував і обробляв зразки народної музичної творчості. Багато його пісень і твори для народних інструментів, засновані на елементах національного фольклору, здобули широку популярність. Серед крупних вигадувань Ш. — кантати: на честь 10-ліття Радянської Литви (1949), «Квітни, Радянська Литва» (1960). Ш. — автор музики (спільно з Би. Дваріонасом) Державного гімну Литовської РСР (1950). З 1935 вів клас тромбона в Каунаській консерваторії, з 1945 завідував кафедрою народних інструментів в консерваторії Литовської РСР (Вільнюс, з 1967 — професор). Державна премія СРСР (1950). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
