Шварц Ісаак Ізраїльовіч (партійний псевдонім — Семен) [6(18) .1.1879, Миколаїв, — 26.10.1951, Москва], учасник революційного руху в Росії, партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1899. Народився в сім'ї робітника. З 1892 робітник, учасник соціал-демократичних кружків в Миколаєві і Одесі; висланий до Якутії, біг до Швейцарії, потім вів роботу по відновленню більшовицьких організацій (Екатерінославського комітету РСДРП — в 1905 Уральській партійній організації — в 1906, і ін.). У 1911 слухач партійної школи в Лонжюмо, уповноважений Закордонної організаційної комісії із скликання партійної конференції, член Російської організаційної комісії з підготовки 6-ої (Празькою) Всеросійської конференції РСДРП (1912). 7 разів піддавався арештам і засланням до Східного Сибіру, 6 разів біг. Після Лютневої революції 1917 вів партійну роботу на Україні, член бюро обласного комітету РСДРП (б) Донбасу і Кріворожья. У Громадянську війну 1918—20 один з керівників партійного підпілля і партизанського руху на Україні. У 1918 делегат 1-го з'їзду КП (б) України, член ЦК, голова Всеукраїнського ЧК; уповноважений ЦК РКП (б) в Донбасі. З 1921 голова ЦК Союзу гірників, з 1925 член Президії ВЦСПС. З 1930 на господарській роботі. Делегат 9-го, 11—17-го з'їздів партії. На 10-м-коді і 12-м-код з'їздах партії обирався член ЦКК(Центральна контрольна комісія); на 13—16-м-коді з'їздах — член ЦК; на 17-м-коді — кандидат в члени ЦК ВКП (б). З 1946 персональний пенсіонер. Нагороджений орденом Червоної Зірки.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 485); [Слонімський С. М.], Ісаак Шварц, М., 1960; Партія крокує в революцію, 2 видавництва, М., 1969, с. 420—32.