Швабія (Schwaben), середньовічне німецьке герцогство, потім історична область в Південно-західній Німеччині. Спочатку область поселення німецького племені алеманнов (швабів) (територія Південно-західної Німеччини, Ельзаса, Східної Швейцарії); з 10 ст одне з племінних герцогств у складі Німецького королівства. У 11 ст герцогську владу в більшій частині Ш. захопив рід Штауфенов (до 1268), в меншій — Церінгенов (до 1218). У 2-у підлогу.(половина) 13 ст Ш. розпалася на ряд світських і духовних князівств (Вюртемберг, Баден, володіння Габсбургов, єпископство Аугсбургськоє і Констанцськоє і ін.), значні територіальні володіння мали в своєму розпорядженні імперські міста Аугсбург, Ульм, Констанц і ін. Поступово майже всі швабські землі на території Південно-західної Німеччини увійшли до складу Вюртемберга (ці землі зазвичай і маються на увазі під Ш. як історичною областю).
