Шаїк (псевдонім; справжнє прізвище — Талибзаде) Абдулла Мустафа огли [12(24) .2.1881, Тбілісі, — 24.7.1959, Баку], азербайджанський радянський письменник і педагог, заслуженого на діяча мистецтв Азербайджанської РСР (1941). У 1898—1900 вчився в Мешхеде (Іран). З 1901 жив в Баку, вчителював. Після встановлення в Азербайджані Радянської влади активно включився в будівництво соціалістичної культури. Для дореволюційної творчості Ш. характерний поєднання меж реалізму і романтизму; пафос його прози — в критиці соціальної несправедливості і пригноблення: роман «Герої нашого століття» (1909), повість «Нещасна сім'я» (1912), розповідь про життя нафтовиків «Лист не дійшов» (1908) і ін.
Поезія Ш. радянського часу пройнята патріотизмом і революційним оптимізмом («Все наше», «Повстань!» і ін.); розповіді присвячені новому життю, викриттю пережитків минулого. Найбільш значні прозаїчні твори Ш. — історико-революційний роман «Араз» (1938) — про життя і боротьбу бакинського пролетаріату за свободу.
Ш. — автор поем-казок, перших азербайджанських п'єс для дітей, а також ряду підручників, методичних посібників і літературно-критичних нарисів. Переклав азербайджанською мовою вигадування Низами, Фірдоуси, В. Шекспіра, А. С. Пушкіна, І. А. Крилова, Дж. Свіфта, Д. Дефо і ін. Проїзв. Ш. переведені на багато мов народів СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 4-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Есерлері, 5 чилде, ч. 1—4, Баки, 1966—77—; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші і казки, Баку, 1950; Вибране, Баку, 1959.
Літ.: Міреhмедов Е., Абдулла Шаїг, Баки, 1956; Керімов І., Абдулла Шаїг ве театр, Баки, 1961; Нарис історії азербайджанської радянської літератури, М., 1963.
