Шаньдіндун (китайський — «Верхня печера»), стоянка епохи пізнього палеоліту в же.-д.(железнодорожний) станції Чжоукоудянь (ок. 45 км. від Пекіна). Знайдені кісткові залишки неоантропа (т.з. шаньдіндунський людина), знаряддя з каменя і кісті і ін. Основними заняттями шаньдіндунського людини були рибальство, збирач і полювання. Знахідка поховання свідчить про існування релігійних вірувань. Черепи з Ш. характеризуються нерізкою диференціацією расових особливостей. При загальній подобі монголоїда наголошується тенденція до широконосості, альвеолярний прогнатизм і ін.
Літ.: Чебоксаров Н. Н., Основні етапи формування антропологічного складу населення Східної Азії, М., 1964.
