Шамякин Іван Петрович (р. 30.1.1921, село Корма Добрушського району Гомелської області), білоруський радянський письменник і державний діяч, народний письменник БССР (1972). Член КПРС з 1943. Народився в селянській сім'ї. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Закінчив Партійну школу при ЦК КП Білорусії (1950). З 1971 голова Верховної Ради БССР. Друкується з 1941. Тема військового боргу і бойового подвигу на фронті і в тилу надовго стала такою, що визначає в творчості Ш.: роман «Глибока течія» (1949, Державна премія СРСР, 1951), присвячений самовідданій боротьбі білоруських партизан проти німецько-фашистських загарбників, і ін. Післявоєнне життя села збережене в романах «В добру годину» (1953, русявий.(російський) пер.(переведення) 1955) і «Криниці» (1957, русявий.(російський) пер.(переведення) 1959); пафос другого романа — у викритті казенщини, бюрократизму і байдужості. У 1956—66 Ш. опублікував 5 сюжетно зв'язаних повістей, що склали книгу «Тривожне щастя» (1966, Державна премія БССР ним. Я. Коласа, 1967), — лірико-епічне оповідання про любов і вірність, про духовну красу радянської людини.
В одному з кращих романів Ш. «Серце на долоні» (1964, Державна премія БССР ним. Я. Коласа, 1965) досліджуються морально-етичні проблеми; у розповідь про події сьогоднішнього дня включені картини військового часу. Той же композиційний принцип покладений в основу романа «Снігові зими» (1970). У повістях «Хліб» (1969), «Перший генерал», «Бронепоїзд “Товариш Ленін”» (обидві — 1970), в розповіді «Матрос з “Олега”» (1970) Ш. розробляє ленінську тему. Життю і праці радянської інтелігенції присвячений роман «Атланти і каріатиди» (1974, русявий.(російський) пер.(переведення) 1974). Автор розповідей для дітей, п'єс «Не вірте тиші» (1958), «Вигнання блудниці» (1961), «І замовкли птиці» (1977), книзі літературно-критичних статей «Розмова з читачем» (1973). Проблематика творчості Ш. гостро сучасна. Сюжетна побудова його прози відмічена динамічністю. Багато творів Ш. перекладені мовами народів СРСР і країн соціалістичної співдружності. Ш. — депутат Верховної Ради БССР 6—9-го скликань; член ЦК КП Білорусії. З 1954 заступник голови, з 1976 секретар правління СП(Збори постанов) БССР. Нагороджений 5 орденами, а також медалями.
Соч.: Збор твораў, т. 1—5, Miнськ, 1965—1966; Вячернi сеанс, Miнськ, 1968; Ліс майго земляка, Miнськ, 1970; Бацькi i дзецi, Miнськ, 1971; Размова з читачом, Miнськ, 1973; у русявий.(російський) пер.(переведення) — До Москви, М. — Л., 1952; Розповіді, Л., 1953; Листопад, М., 1964; Серце на долоні. Снігові зими, М., 1971; Перший генерал, М., 1971; Відблиски, М-код, 1974; Торговка і поет, М., 1977; Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2 [Л., 1977].
Літ.: Шкраба P., Ciла слова, Miнськ, 1958; Адамовiч А., Беларуськi раман, Miнськ, 1961; Каваленка Ст, Давер, Miнськ, 1967; Гардзiцкi А., Диялогi, Miнськ, 1968; Пашкевіч Н., На епічному напрямі. М., 1969; Кулешов Ф., Сучасна білоруська проза, М., 1970: (Бугаєў Д., Шматграннасць, Miнськ, 1970; Яськевiч А., В свеце мастацкага твора, Miнськ, 1977.
