Шамсон Андре
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шамсон Андре

Шамсон (Chamson) Андре (р. 6.6.1900, Ним, деп. Гар), французький письменник, член Французької академії (1956). Учасник Руху Опору. Закінчив літературний факультет Сорбонни. У перших романах — «Ру — бандит» (1925), «Люди з дороги» (1927, русявий.(російський) пер.(переведення) під назвою «Люди з гір», 1937) і ін. — Ш. гострий спостерігач соціальних зрушень у французькому селі. У 30-і рр., борючись в рядах Народного фронту, Ш. створив антифашистські книги «Рік переможених» (1934, русявий.(російський) пер.(переведення) 1936) і «Галера» (1939), цикл нарисів про республіку Іспанії. Роман «Кладезь чудес» (1943, видавництво 1945, русявий.(російський) пер.(переведення) 1947) пройнятий відразою до окупантів і зрадників. Розкривши в повести «Людина, що йшла попереду мене» (1948) духовне здрібніння людини на буржуазному світі, в романі «Сніг і квітка» (1951) продовжив гостру критику суспільних вдач. Романи «Свіданіє з надіями» (1961) «Прекрасна» (1967) та інші співчутливо зустрінуті французькою демократичною критикою. Автобіографічна книга «Підсумок наших днів» (1954).

  Соч.: La Tour de Constance, P., 1971; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Це нехороша адреса, «Прапор», 1967 №3; По гриби, в кн.: Французька новела 20 ст 1900—1939 [М., 1973].

  Літ.: Історія французької літератури, т. 4, М., 1963; Rolfe L., The novels of A. Chamson, N. Y., [1971].

  М. Н. Ваксмахер.