Шагинян Маріетта Сергіївна [р. 21.3(2.4) .1888, Москва], російська радянська письменниця, Герою Соціалістичного Труда (1976), доктор філологічних наук (1946), член-кореспондент АН(Академія наук) Вірменською РСР (1950). Член КПРС з 1942. Народилася в сім'ї вірменського ученого-медика. Закінчила історико-філософський факультет Вищих жіночих курсів Герье (1912). У 1906—19 співробітничала спочатку в московській пресі, потім в газеті «Приазовський край» «Кавказьке слово», «Баку». Опублікувала книгу віршів «Перші зустрічі» (1909), «Orientalia» (1913), книгу розповідей «Вузькі брами» (1914), «Сім розмов» (1915). У романі про інтелігенцію «Своя доля» (повністю опублікований в 1923) — вимога активної боротьби за перебудову долі особи у зв'язку з долею народу. Жовтнева революція 1917, зустрінута Ш. з ентузіазмом, збагатила її творчість новими темами (повість «Зміна», 1923). У 1924—25 Ш. під псевдонімом «Джим Доллар» публікує серію агітаційно-пригодницьких повістей «Месс-Менд» («Янкі в Петрограді», «Лорі Лен, металіст», «Дорога до Багдада»), що обійшла світовий робочий друк і що мала величезний успіх (екранізована в 1926). У романі «Гідроцентраль» (1930—31) Ш. розповіла про соціалістичне будівництво, про виникнення нових стосунків між людьми. Глибока розробка теми, що спирається на досвід багатолітнього перебування Ш. на будівництвах ГЕС(гідроелектростанція) у Вірменії чіткий розвиток фабули поєднуються в романі з великою кількістю технічної інформації — це один з кращих зразків радянського «виробничого романа». У багаточисельних нарисах (в т.ч. «Подорож по Радянській Вірменії», 1950; Державна премія СРСР, 1951) Ш. досліджує важливі явища сучасному життю на широкому, ретельно розробленому культурно-історичному фоні. У книзі нарисів «Зарубіжні листи» (1964) — післявоєнна Європа у всій складності ідейної боротьби, в процесі зростання сил соціалістичного табору. Ш. — майстер літературного портрета (нариси про Р. Би. Якулове, Ст Ф. Ходасевіче, С. Ст Рахманінове, У. Блейке і ін.), біографічних книг («Т. Шевченко», 1941; «І. А. Крилов», 1944; «Етюди про Низами», 1955; «Воскресіння з мертвих», 1964 — про чеського композитора І. Мислівечеке), досліджень, есе, статей (в т.ч. про Гете: «Подорож до Веймар», 1914, видавництво 1923, «Гете», 1950). Особливе місце в творчості Ш. займають книги на ленінську тему. Прагнення до історико-філософського осмислення проблеми визначило успіх письменниці. У романах-хроніках «Сім'я Ульянових» (1938, перераб. видавництво 1957), «Перша Всеросійська» (1965), удостоєних (разом з нарисами) Ленінській премії (1972), Ш. детально розробляє історію Росії 70-х рр. 19 ст, показує глибоку обгрунтованість ленінізму як історичного явища, відтворює живий образ Леніна — людину і мислителя. Твори Ш. переведені на багато мов народів СРСР і іноземні мови. Нагороджена 2 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 7 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—5, М., 1971—73; Собр. соч.(вигадування), т. 1—9, М., 1971—75; Про мистецтво і літературу. 1933—1957, М., 1958; Чотири уроки у Леніна, М., 1972; Людина і час. Спогади, «Новий світ», 1971 № 4; 1972 № 1—2: 1973 № 4—6; 1975 № 3; 1977 № 1; 1978 № 4.
Літ.: Гольдіна Р., Ленінська тема в творчості М. Шагинян, Ер., 1969; Русявий. сов.(радянський) письменники-прозаїки. Біобібліографіч. покажчик, т. 6, ч. 1, М., 1969; Ськоріно Л. І., Маріетта Шагинян — художник. Життя і творчість, М., 1975: Горячкина М., Багатогранний талант, «Правда», 1975, 21 травня; Серебряков До. Б., Уроки життя, М., 1977.
