Шабдар Осип (Іосиф Архипович Шабдаров) [27.3(8.4). 1898—1943], марійський радянський письменник. Народився в селі Мала Лужала, нині Сернурського району Марійської АССР. Закінчив Педагогічний інститут в Казані (1932). Писати вірші почав в 1918. Автор збірок ліричних віршів «Звуки гусел» («Кусле іук», 1929) і «Сталеві звуки» («Вурс іук», 1933), розповідей, у тому числі для дітей, повести «Крах світу» (1928), романа «Дорога жінки» («Удрамаш корно», 1929—36), статей про літературу.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): [Вірші], у кн.: Солов'їне джерело. Антологія марійської поезії, Йошкар-ола, 1970; Доля жіноча. Загибель світу, Йошкар-ола, 1959; Коріш. Повість, М., 1959.
Літ.: Чорних С. Я., Іосиф Шабдар. Нарис життя і творчості, Йошкар-ола, 1958.
