Чуркин Микола Миколайович [9(21) .5.1869, сіло Джалал-Огли, нині Степанаван Вірменської РСР, — 27.12.1964, Мінськ], радянський композитор, фольклорист, народний артист Білоруської РСР (1949). У 1892 закінчив Тбіліське музичне училище по класу композиції у М. М. Іпполітова-Іванова. Працював музичним педагогом (1892— 1914) в Баку, Каунасі, Вільнюсі. З 1914 — в Білорусії, з 1935 — в Мінську. Збирав музичний фольклор, у тому числі білоруський (понад 3000 записів; багато хто включений в збірці білоруських народних пісень і танців, виданій в 1910, 1949, 1959). Перу Ч. належать перші досліди створення білоруської радянської опери («Звільнення праці», 1922); він є основоположником національного жанрового симфонізму (симфонієта «Білоруські картинки», 1925). У числі вигадувань Ч. також дитяча радіоопера «Рукавиця» (1940), музична комедія «Пісня Березіни» (1947), п'єси для симфонічного і духового оркестру, для оркестру народних інструментів, камерно-інструментальні ансамблі (в т.ч. 11 квартетів), хори і пісні на слова радянських поетів і ін. Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Літ.: Журавльов Д. Н., Велика дорога. Народний артист БССР Н. Чуркин, Мінськ, 1964.
