Чуковський Корній Іванович (справжня ім'я і прізвище Микола Васильович Корнейчуков) [19(31) .3.1882, Петербург, — 28.10.1969, Москва], російський радянський письменник, критик, літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук (1957). Був виключений з 5-го класу одеської гімназії унаслідок «низького» походження (мати Ч. була з селян). Вів трудове життя, займався самоосвітою. З 1901 виступав як журналіст, друкуючи головним чином нариси про сучасних письменників, пізніше зібрані в книгах «Від Чехова до наших днів» (1908), «Особи і маски» (1914) і ін. Літературні портрети Ч. — гострі і проникливі — деколи грішили зайвою суб'єктивністю і парадоксальністю думок. У книзі «Нат Пінкертон і сучасна література» (1908) талановито висміювалася буржуазно-міщанська література. У 1916 М. Горький запросив Ч. працювати у видавництві «Вітрило» і порадив писати для дітей. Створені Ч. казки у віршах «Мойдодир», «Тараканіще» (обидві — 1923), «муха-цокотуха» (1924; під назвою «Мухина весілля»), «Бармалей» (1925), «Айболіт» (1929; під назвою «Пригоди Айболіта»), витончені і дотепні, позбавлені повчальності, швидко знайшли дорогу до сердець маленьких читачів. В результаті копіткого вивчення мови, словоутворення і психології дітей виникла книга «Маленькі діти» (1928), пізніше перевидана під назвою «От двох до п'яти» (21-е видавництво, 1970). Робота над спадщиною Н. А. Некрасова («Некрасов як художник», 1922; сб.(збірка) ст. «Некрасов», 1926; видання «Повних зборів віршів» Некрасова, 1927) привела до створення капітальної праці — книга «Майстерність Некрасова» (1952; Ленінська премія, 1962).
Вперше познайомивши російського читача з книгою У. Уїтмена «Листя трави» (1907), Ч. протягом багатьох років займався перекладацькою діяльністю. Досвід роботи сучасних перекладачів проаналізований в книгах «Принципи художнього переведення» (1919), «Високе мистецтво» (1968). У мемуарних, історико-літературних роботах («Сучасники», 1962; «Про Чехова», 1967) дані живі портрети діячів російської культури. Вів велику редакторську роботу. Почесний доктор літератури Оксфордського університету (1962). Багато книг Ч. перекладені мовами народів СРСР і на іноземні мови. Нагороджений орденом Леніна, 3 орденами Трудового Червоного Прапора, а також медалями.
Соч.: Собр. соч.(вигадування). т. 1—6, М., 1965—69; Олександр Блок як людина і поет, П., 1924; Ілля Репін, М., 1969; Мій Уїтмен, 2 видавництва, М.. 1969.
Літ.: Петровський М., Книга про Корнєє Чуковськом, М., 1966: Рассадін Ст.(Старий), Мистецтво бути самим собою, «Новий світ», 1967 № 7; Слонімський М., Корній Чуковський, «Зірка», 1972 № 8; Спогади про Корнєє Чуковськом, М., 1977.
