Чубарь Влас Якович [10(22) .2.1891 — 26.2.1939], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1907. Народився в с. Федоровка (нині с. Чубаровка Пологовського району Запорізької області) в селянській сім'ї. У 1904—11 вчився в Александровськом механико-технічному училищі (нині Запорізький машинобудівний інститут ним. В. Я. Чубаря). Учасник Революції 1905—1907. З 1911 працював на заводах Краматорська Маріуполя, Москви, Петрограду. Після Лютневої революції 1917 голова фабзавкома гарматного заводу, потім член Центральної ради фабзавкомов, депутат ради Петрограду. Під час Жовтневої революції 1917 комісар ВРК в Головному артилерійському управлінні, потім член Ради робочого контролю. У 1918—19 голова правління машинобудівних заводів (ГОМЗА), член Президії ВСНХ(Вища рада народного господарства). У 1919—22 голова Оргбюро по відновленню промисловості України, член Всеукраїнського ревкома, голова Президії ВСНХ(Вища рада народного господарства) України. З 1923 голова СНК(Рада Народних Комісарів) УРСР, заступник голови СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР. З 1934 заступник голови СНК(Рада Народних Комісарів) СССР і СТО(Рада праці і оборони). З 1937 нарком фінансів СРСР. У 1920—34 член Політбюро ЦК КП (б) У. Делегат 11—17-го з'їздів ВКП (б), на 10-м-коді з'їзді вибраний кандидатом в члени ЦК, з серпня 1921 член ЦК, з 1926 кандидат в члени Політбюро ЦК, з 1935 член Політбюро ЦК ВКП (б). Був членом ВЦИК, ВУЦИК, ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР і його Президії. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: Вібранi статтi i промові, Київ, 1972.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (Довідковий том, ч. 2, с. 484); Дробжієв Ст, Думова Н., В. Я. Чубарь (Біографічний нарис), М., 1963; Кольяк Т. М., Жіття в боротьбi, Днiпропетровськ, 1971.
