Чистокровна верхова порода коней, жвава в світі порода. Виведена в кінці 17 — початку 18 вв.(століття) у Великобританії схрещуванням місцевих порід з східними (варварійськой, турецькою, арабською і туркменською) і європейськими (неаполітанською і іспанською). Удосконалювалася лише чистопорідним методом. Спеціалізована по жвавості і працездатності в скачках на іподромах. З 18 ст породу почали вивозити в багато країн, у тому числі в Росію. У СРСР Ч. ст п. — одна з основних поліпшуючих порід у верховому конярі. Коні великі, гармонійно складені. Голова легка, загривок високий і довгий, спина відносно коротка, ноги сухі з добре вираженими сухожиллями. Масть руда, гніда, караковая, ворона, сіра. Середні промери ( см ): висота в загривку 161—162, обхват грудей 182—186, обхват пясті 19—20, Використовуються в кінному спорті і для поліпшення верхових порід коней (тракененськой, Ганновером буденновськой, кустанайською і ін.). Рекорди в скачках на 1200 м-коду — 1 мін 07,4 сік , на 2400 м-коду — 2 мін 23 сік ; на 3200 м-коду — 3 мін 19 сек. Найбільше поголів'я Ч. ст п. в країнах Європи і в США. У СРСР породу розводять в кінних заводах РРФСР, УРСР, Грузинській РСР, Азербайджанській РСР, Киргизькій РСР і Казахській РСР. Для вдосконалення породи ведеться постійний обмін племінними тваринами між країнами. СРСР імпортує жеребців-виробників з Великобританії, Франції, США, експортує своїх коней до Італії, Франції, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), ГДР(Німецька Демократична Республіка), Чехословакію, Угорщину, Болгарію, Польщу.
Літ.: Книга про коня, сост. під керівництвом С. М. Будьонного, т. 1, М., 1952; Вітт Ст О., Практика і теорія чистокровного коннозаводства, М., 1957; Коннозаводство і кінний спорт, під ред. Ю. Н. Бармінцена, [М.], 1972.
