Чиковані Симон Іванович [27.12.1902(9.1.1903), с. Наесаково, нині Гегечкорського району Грузинської РСР, — 24.4.1966, Тбілісі], грузинський радянський поет. Член КПРС з 1941. Народився в дворянській сім'ї. Вчився на філологічному факультеті Тбіліського університету. Друкуватися почав в 1924. Пройдя період пошуків і формальних експериментів, Ч. у 30-і рр. знаходить яскраві і ємкі форми реалістичного листа, стає визнаним майстром пластичного і живописного образу (цикли і книги віршів: «Брами природи», «Пропусти, гора», «Колхидськие вечора», 1933, і ін.). Вірші військових років склали збірку «Перемога» (1942). Ліро-епічна поема «Гімн про Давіде Гурамішвілі» (1942—46; Державна премія СРСР, 1947) присвячений «зв'язку часів», історичним витокам дружби і братерства грузинського, російського і українського народів. Філософський і соціальний оптимізм поета, його життєлюбність знаходять вираження в психологічно поглиблених роздумах, стримано-пристрасному лірико-драматичному монологу (цикл «Гянджінськая зошит», присвячений долі Н. Бараташвілі, цикл «Осень в Аджарії» і ін.).
Автор робіт літературознавств і критичних про грузинську, російську, українську, вірменську літературах. У 1944—1951 очолював СП(Збори постанов) Грузії. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання. Нагороджений орденом Леніна, 3 іншими орденами, медалями.
Соч.: у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, Тб., 1958; Ізбр. лірика, М., 1969; Під покровом гір, М., 1961; Два крила, Тб., 1964; На життєвій дорозі, М., 1967; Думки, враження, спогади, М., 1968; Священні узи братерства, «Літ. Грузія», 1968 № 9; Дзвінке джерело, М., 1970; Лірика, М., 1973.
Літ.: Антокольський П., Симон Чиковані, в його кн.: Поети і час, М., 1957; Андроників І., Образний світ Симона Чиковані, в його кн.: Я хочу розповісти вам, М., 1962; Пастернак Би., Декілька слів про нову грузнув.(грузинський) поезії, «Вопр. літератури», 1966 № 1; Маргвелашвілі Р., що Пізнав мудрість, досвідчений в мистецтвах, в його кн.: Вогнище, що не згорає, Тб., 1973.
