Чигорін Михайло Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Чигорін Михайло Іванович

Чигорін Михайло Іванович [31.10(12.11) .1850, Гатчина, — 12(25) .1.1908, Люблін, нині Польща], російський шахіст, організатор шахового руху в Росії. Народився в сім'ї майстра Охтінського порохового заводу. Вчився в Гатчинськом Сирітському інституті. У 80—90-х рр. за загальним визнанням — головний претендент на шахову першість світу, проте в 1889 і 1892 в матчах з чемпіоном світу Ст Стейніцем потерпів поразки. У 1899—1903 переможець 1—3-го Всеросійських шахових турнірів. Взяв перемоги в міжнародних турнірах в Нью-Йорку (1889), Будапешті (1896), Відні (1903); 2-е місце в Гастінгсе> (1895, випередивши чемпіона світу Е. Ласькера ), виграв матчі з 2 партій по телеграфу: Петербург — Лондон (1886—87) і із Стейніцем (1890—91); матч в Ласькера (1903).

  Ч. — ініціатор створення шахових організацій в багатьох містах Росії, редактор-видавець петербурзьких журналів «Шаховий листок» (1876—81), «Шаховий вісник» (1885—87), «Шахи» (1891—1892); вів шахові відділи в тижневику «Усесвітня зображення» (1881—90) і газеті «Новий час» (1890— 1907). Автор багатьох теоретичних розробок в початках і кінцівках шахових партій.

  В 1909 в Петербурзі відбувся міжнародний турнір пам'яті Ч.; в СРСР проводяться традиційні міжнародні турніри пам'яті Ч. (у 1947—77 — 12 турнірів).

  Соч.: Третій всеросійський шаховий турнір. Збірка партій турніру. Примітки до партій під ред. М. І. Чигоріна, М., 1904.

  Літ.: Греків Н. І., М. І. Чигорін, великий російський шахіст, 2 видавництва, М., 1949; його ж, 120 вибраних партій М. І. Чигоріна, М., 1952; Романів І. З., Творча спадщина М. І. Чигоріна, М., 1960; Васюков Е., Наркевіч А., Никітін А., Михайло Чигорін, М., 1972.

  Р. Ст Антонов.