Чжен Чжень-до (19.12.1898, р. Веньчжоу, провінція Чжецзян, — 17.10.1958), китайський літературознавець, письменник, громадський діяч. Закінчив Пекінський інститут же.-д.(железнодорожний) транспорту. Редактор прогресивних журналів. Учасник руху «4-го травня» (1919). У 1921 — один із засновників «Суспільства вивчення літератури» (см.Китай, розділ Література). З 1931 викладав в Пекінському і Шанхайському університетах. Директор Інституту літератури і Інституту археології АН(Академія наук) КНР(Китайська Народна Республіка). Автор збірок віршів, розповідей і нарисів. Виступав за вивчення китайської літератури в зіставленні її зі світовою літературою. Вивчав літературні жанри, які до нього не залучали уваги істориків літератури. Автор робіт «Ілюстрована історія китайської літератури» (1932), «Історія простонародної китайської літератури» (1938) «Проблема періодизації історії китайської літератури» (1958). Переклав китайською мовою «Чайку» А. П. Чехова, «Бідність не прочуханок» А. Н. Островського, «Рейнеке-Ліс» І. Ст Гете, вірші Р. Тагора і ін.
Соч.: Чжунго веньсюе яньцзю, т. 1—3, Пекін, 1957; Чжен Чжень-до веньцзі, т. 1—2, Пекін, 1959—63.
Літ.: Ейдлін Л. З., Чжен Чжень-до і наука про китайську літературу, в збірці: Рух «4 травня» 1919 в Китаї, М. 1971.
