Чехов Михайло Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Чехов Михайло Олександрович

Чехов Михайло Олександрович [16(28) .8.1891, Петербург, — 30.9.1955, Беверлі-Хилс, Каліфорнія], російський актор, режисер, педагог. Заслуженого на артиста Республіки (1924). Племінник А. П. Чехова. У 1911 закінчив Театральну школу А. С. Суворіна в Петербурзі; працював в театрі Суворіна (Федір — «Цар Федір Іоанновіч» А. До. Толстого). У 1913 вступив в трупу МХТ(Московський Художній театр), брав участь в роботі 1-ої Студії МХТ(Московський Художній театр). Вирішальний вплив на Ч. надали театральні і етичні ідеї До. С. Станіславського, Л. А. Сулержіцкого і Е. Б. Вахтангова. Загострене сприйняття світу, емоційна заразливість, блискучий дар імпровізації, віртуозну майстерність висунули Ч. у число найбільших російських акторів. Серед його кращих робіт: Фрезер («Потоп» Бергера), Мальволіо («Дванадцята ніч» Шекспіра), Ерік XIV («Ерік XIV» Стріндберга), Гамлет («Гамлет» Шекспіра), Аблеухов («Петербург» Білого), Хлестаков («Ревізор» Гоголя). У 1919—22 Ч. керував студією («Чеховськая студія»). У 1924 став на чолі 1-ої Студії МХТ(Московський Художній театр), перетвореної в тому ж році в МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) 2-ої. Проте розбіжності усередині театру, а також протиріччя в світогляді Ч. привели його в 1928 до відходу з МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) а 2-го. У тому ж році Ч. виїхав за кордон. Чужі театральне середовище і мова згубно відбилися на творчості Ч. (створив лише два значні сценічні образи: Іоан Грозний — «Смерть Іоана Грізного» А. До. Толстого, Хома Опіськин — «Сіло Степанчиково» по Достоєвському). Спроби Ч. організувати репертуарні театри в Парижі, Празі, Нью-Йорку кінчалися невдачею. Він керував студіями в Литві, Латвії (1932—34), Великобританії, групою «Екторс лабораторі» в Голлівуді (1940-і рр.). Знімався в кіно. Серед його учнів: англійський актор П. Роджерс, американські кіноактори Р. Пік, Ю. Бріннер і ін.

  Автор книг «Дорога актора» (1928) і «Про техніку актора» (1953).

  Літ.: Дикий А. Д., Повість про театральну юність, М., 1957; П. Маркова А., Перша холодцю МХТ(Московський Художній театр) (Сулержіцкий — Вахтангов — Чехов), в його кн.: Правда театру, М., 1965; Громів Ст, Михайло Чехов, М., 1970; Моров А., Трагедія художника, М., 1971.