Чернь, нієлло (італ. niello, від латів.(латинський) nigellus, зменшить. від niger — чорний), сплав срібла, свинцю, сірки і інших компонентів, що варіюються, за допомогою якого прикрашають вироби з металів, головним чином з срібла. Подрібнена чернь наноситься на гравійовану поверхню металу, предмет піддається випаленню, після чого на нім виявляють чорний або темно-сірий малюнок, міцно сплавлений з основою. Чорніння по сріблу і іншими металам було відомо вже на античному світі. Чорнові зображення (сюжетні, пейзажні, орнаментальні) виконуються на окремих пластинах (наприклад, в Італії в 15—16 вв.(століття)) або прикрашають побутові предмети (посуд, столові прилади, коробочки і т.д.), зброю, ювелірні вироби і пр. (Ч. західноєвропейська, індійська, прибалтійських народів і ін.). Для срібла країн Близького Сходу і Кавказу характерний орнаментальний черневой узор. Відомі срібні підвіски браслети, лунніци з Ч. російських майстрів 10—13 вв.(століття) Ч. широко застосовувалася російськими ювелірами 15—16 вв.(століття), найбільша різноманітність форм виробів і сюжетів чорнових малюнків була досягнута в 18 ст (див. Велікоустюжськоє чорніння по сріблу ). Ч. широко використовується в художньому промислі обробки металу в Кубачи.
Літ.: Російський художній метал, М., 1958: Постникова-Лосева М. М., Платонова Н. Р., Ульянова Б. Л., Російське черневоє мистецтво, М., 1972; Rosenberg М., Geschichte der Goldschmiedekunst auf technischer Grundlage. Abteilung: Niello. Darmstadt, 1907.
