Чернишев Феодосій Миколайович [12(24) .9.1856, Київ, — 2(15) .1.1914, Петербург], російський геолог і палеонтолог, академік Петербурзької АН(Академія наук) (1909). Виучувався в Морському училищі, потім закінчив Гірський інститут в Петербурзі (1880). З 1882 працював в Геологічному комітеті (директор з 1903). З 1900 директор Геологічного музею АН(Академія наук) в Петербурзі. Ч. розробив стратіграфію палеозойських відкладень Уралу, що стала основою розчленовування синхронічних утворень в Арктиці, на Алтаї, в Середній Азії і ін. В результаті досліджень Заполярья (Тіман, Н. Земля, Шпіцберген) Ч. склав ряд палеонтологічних зведень по фаунам девона і верхнього карбону (1889—1901). Ч. провів петрографічне вивчення східного схилу Уралу і прийшов до виводу, що кристалічні сланці цього регіону є метаморфізованнимі осадовими породами силуру і девона. Ч. вважав, що структура Уралу виникла під впливом тангенціальних сил, що створили дислокації широтного і північно-східних випрали, характерних для всієї Північної Європи. Під керівництвом Ч. у 1892 почата геологічна зйомка Донбасу.
Ім'ям Ч. названа гряда на Полярному Уралі, хребет в Забайкаллі, льодовик і гора на Н. Землі, бухта на півострові Таймир.
Літ.: Ф. Н. Чернишев Бібліографічний покажчик і матеріали до біографії, Л., 1961.
