Черкаси
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Черкаси

Черкаси, місто, центр Черкаської області УРСР. Вузол залізних і шосейних доріг; порт на правом берегу Кременчуцького водосховища. Населення 229 тис. чіл. (1977; 52 тис. в 1939, 85 тис. в 1959, 158 тис. в 1970). У Ч. — 2 міських району.

  Відомі з 1394 у складі Київського князівства, підвладного Литві. Після Люблінській унії 1569 захоплені Польщею. Населення неодноразово брало участь в селянсько-козацьких повстаннях 16—17 вв.(століття), підтримувало Б. Хмельницького . З 1648 — центр Черкаського козачого полку. По Андрусовському перемир'ю 1667 залишилися за Польщею. З 1793 у складі Російської імперії; з 1795 місто повіту, з 1797 в Київській губернії. Радянська влада встановлена 16(29) січня 1918. Під час Громадянської війни захоплювалися німецькими військами і денікінцями. Радянська влада відновлена в грудні 1919. З 1932 районний центр Київської області. З 22 серпня 1941 по 14 грудня 1943 Ч. були окуповані німецько-фашистськими військами. З 1954 — обласний центр.(центральний) Основні галузі промисловості: машинобудівна (устаткування для харчової промисловості), хімічна (химкомбінат; заводи хімічних волокон і ниток, хімічних реактивів), легка (комбінат шовкових тканин; фабрики: гігроскопічної вати; трикотажна; швацька — швацького виробничого об'єднання), харчова (сахаро-рафінадній, молокозавод, пивоварний завод; консервний і м'ясний комбінати). У післявоєнні роки споруджені заводи: телеграфної апаратури, силікатної цеглини, будівельних машин і механізмів, домобудівний комбінат і др.; реконструйовані підприємства харчовою, легкою, хімічною металообробній промисловості і промисловості будматеріалів.

  Місто зберігає регулярне планування (1828, архітектор Ст І. Гесте). За радянських часів забудований багатоповерховими житловими будинками і крупними громадськими будівлями: Будинок Рад (1959, архітектор Ст І. Штокман), же.-д.(железнодорожний) вокзал (1965, архітектор Л. М. Чупрін і ін.), музично-драматичний театр ним. Т. Г. Шевченко (1964), готель «Турист» (1970, архітектор Н. Б. Чмутіна і ін., інженер А. Ст Лозовський), критий ринок (1971) і др.; пам'ятник В. І. Леніну (1969, скульптор До. А. Ковалів), Т. Г. Шевченко (1964, скульптори М. До. Вронський, А. П. Олейник), монумент вічної Слави (1975, скульптори Р. Н. Кальченко, Е. М. Кунцевіч, Би. П. Мікитенко, арх.(архітектор) А. Ф. Ігнащенко, А. С. Ренькас).

  В Ч. — педагогічний інститут, загальнотехнічний факультет Київського інженерно-будівельного інституту; технікуми: електрифікації і з.-х.(сільськогосподарський) будівництва, фінансовий, радянської торгівлі, кооперації, училища: медичне, музичне, пожежно-технічне. Музично-драматичний і ляльковий театри, філармонія, планетарій. Краєзнавчий музей.

  Літ.: Тканко О. Ст, Знайдений С. П., Черкаси, Черкаси, 1958; Kiлессо С. До., Черкаси, Київ, 1966; Ястребова Д. С., Пам''ятнi мicця Черкас, Днiпропетровськ, 1971; Icторiя мicт i ciл Української РСР. Черкаська область, Київ, 1972.

Черкаси. Вулиця Шевченко.