Чебрець
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Чебрець

Чебрець, чебрець, чебрець (Thymus), рід рослин сімейства губоцвітих. Напівчагарнички з дерев'янистими стеблами (часто лежачими) і трав'янистими гілками. Листя супротивне, дрібне, переважно черешкові. Квітки переважно лілові, в голівчатих або інших соцветіях. Плід з 4 орешковідних доль. Близько 400 видів, в помірному поясі Євразії і в Північній Африці. У СРСР понад 150 видів. Найбільш поширені Т. повзучий (Т. serpyllum) — в лісовій зоні по сухих піщаних місцях, соснових борах; Т. Маршаллов (Т. marschallianus) — в лісостеповій і степовій зонах по схилах, узліссях і галявинах. Листя їх містить ефірні масла, головним чином тимол, вживаний як протиглистовий, дезинфікуючий і знеболюючий засіб. Рідкий екстракт і відвар з листя використовують як відхаркувальний засіб. Аналогічно застосовують виростаючий в Середземномор'ї і культивований в СРСР Т. звичайний (Т. vulgaris). Листя Т. використовує як прянощі в кулінарії, консервній і лікеро-горілчаній промисловості.

  Літ.: Атлас лікарських рослин СРСР, М., 1962.

  Т. Ст Егорова.

Чебрець повзучий: а — загальний вигляд; би — квітка.