чверть, що «Живе», «дворова» чверть, умовна окладна одиниця, введена в Російській державі в 30-х рр. 17 ст для спрощення розрахунків при визначенні розмірів поземельного обкладення. «Ж.» ч. — це чверть ріллі (приблизно 1 / 2 десятина) на землях світських феодалів і біля 2 / 3 десятина на монастирських і церковних землях. На одну «Ж.» ч. умовно вважалися 8 селянських і 4 бобильських двору на землях світських феодалів, 6 селянських і 3 бобильських двору на церковних землях. З переходом до подвірного обкладення необхідність в «Же.» ч. відпала.
