Чаренц (псевдонім; справжнє прізвище — Согомонян) Егише Абгаровіч [13(25) .3.1897, Карс, — 29.11.1937, Єреван], вірменський радянський поет. Член КПРС з 1918. Народився в сім'ї дрібного торговця. Вчився в Карсськом реальному училищі. У 1915 добровольцем пішов на фронт, в 1918—19 в Червоній Армії. Для ранньої творчості Ч. (поетична збірка «Три пісні сумно-блідій дівчині...», 1914; поеми «Синьоока батьківщина», 1915, «Дантова легенда», 1916; цикл ліричних віршів «Веселка», 1917) характерні настрої відчуженості від реальної дійсності. Романтичні поеми «Сома» (1918) і «Несамовиті натовпи» (1919) — перший відгук на Жовтневу революцію 1917 у вірменській літературі. У «Несамовитих натовпах» межі нового революційного епосу поєднуються з поетичними формами народної творчості. Цю лінію Ч. розвиває у великому поетичному циклі «Жертовний вогонь» (1918—20). У поемах «Всім, всім, всім» (1921), «Всепоема» (1922) «Чаренц-наме» (1922) художньо освоєна тема революційної героїки; революція і доля Вірменії зливаються воєдино. У сатиричному романі «Страна Наїрі» (окреме видання 1926) відтворена історично складне життя Вірменії в 1915—1918. Головна тема книги «Спогаду про Єреванський виправний будинок» (1927) — народження радянського гуманізму, соціалістичного відношення до людини.
Пристрасна партійність, напружені творчі шукання характерні для циклу віршів і поем, присвячених Леніну: «Ленін» (1924), «Дядько Ленін» (1924), «Балада про Володимира Ілліча, про мужика і пару чобіт» (1924), «Ленін і Алі» (1925), «Стіна комунарів в Парижі» (1926), «Похоронний марш» (1927), «Чавунна людина» (1928).
Важлива віха в творчості Ч. — книга віршів «Епічний світанок» (1930) — зразок високої політичної поезії. У ній особливо відчутно вплив пушкінських і некрасовських традицій. Людина і природа, мистецтво і дійсність, поезія і праця — такі найважливіші теми збірки «Книга дороги» (1933). У спадщині Ч. помітне місце займають переведення з А. С. Пушкіна, Ст Ст Маяковського, І. Ст Гете, Е. Верхарна, В. Уїтмена, М. Горького. Переклав вірменською мовою «Інтернаціонал». Йому належать статті про О. Туманяне, А. Ісаакяне, Ст Терьяне, М. Горькому, про сучасну поезію. Ч. багато зробив для організаційного зміцнення вірменської радянської літератури, був одним з творців союзу пролетарських письменників «Нойембер» (1925). Твори Ч. переведені на багато іноземних мов.
В 1974 в Єревані був відкритий будинок-музей Ч.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Вибране, М., 1956; Вірші і поеми, Л., 1973.
Літ.: Салахян А., Егише Чаренц, М., 1958; Грігорян Ар., Поезія Егише Чаренца, Ер., 1961; Історія вірменської радянської літератури, М., 1966; Арутюнов Л., Чаренц. Еволюція творчості, Ер., 1967.
