Чаргафф (Chargaff) Ервін (р. 11.8.1905, Черновіци, Австро-Угорщина), біохімік. За національністю австрієць. З 1928 — в США (у 1940 набрав громадянство США). Член Національною АН(Академія наук) США (1965) і Американській академії мистецтв і наук (1961). Закінчив Віденський університет (1928). Працював в університеті (1928—1930) Йельськом, в Берлінському університеті (1930—33), в Пастерівському інституті в Парижі (1933—1934), з 1935 в Колумбійському університеті (у 1952—74 професор біохімії). Основні праці по біохімії нуклеїнових кислот. Відкрив видову специфічність ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота); досліджував співвідношення азотистих підстав в нуклеїнових кислотах; виявив, що в ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота) міститься рівна кількість пурінових (аденін, гуанін) і пірімідінових (тимін, цитозін) підстав, а в РНК(рибонуклеїнова кислота) пурінових підстав зазвичай дещо більше («правила Ч.», 1950—53).
Соч.: Essays on nucleic acids, Amst.—N. Y.¾L., 1963.
