Чанчунь
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Чанчунь

Чанчунь , місто в Північно-східному Китаї, на р. Ітунхе. Адміністративний центр провінції Гирін. Понад 1,5 млн. жит.(жителі) (1970). Великий же.-д.(железнодорожний) вузол; аеропорт. Один з головних центрів машинобудування, створений в 1953—57 за сприяння СРСР. Автобудування, виробництво рухливого ж.-д.(железнодорожний) складу, тракторів, з.-х.(сільськогосподарський) машин, верстатів, електромашин і устаткування для текстильної промисловості контрольно-вимірювальних і напівпровідникових приладів, кіноапаратури. Металургійний завод. Хімічна промисловість (заводи мінеральних добрив, каучуковий, гумотехнічних виробів, синтетичного волокна і пластмас, фармацевтичний комбінат), підприємства деревообробної, паперової, керамічної, текстильної, шкіряної, харчової, тютюнової промисловості. Кустарні промисли (килимоткацтво і ін.). У Ч. — філія АН(Академія наук) Китаю, університет.

  Ч. виник на початку 19 ст Після споруди в 1897—1903 Китайсько-східних залізниці перетворився на крупний торгівельно-транспортний центр.(центральний) У 1931 був окупований японськими імперіалістами, які оголосили його столицею маріонеткової держави Маньчжоу-Го, перейменувавши в Синьцзін («Нова столиця»). Був звільнений Радянською Армією в серпні 1945. Після відведення радянських військ зайнятий гоміньдановцамі (1946). У жовтні 1948 гоміньдановськие війська були вигнані з Ч. Народно-освободітельной армією Китаю.