Чандар Крішан, Крішан Чандар (19.11.1913, Вазірабад — 7.3.1977, Бомбей), індійський письменник. Писав на урду. Закінчив християнський коледж Фармана в Лахоре (1934). З 1953 генеральний секретар Асоціації прогресивних письменників Індії. У розповідях 30-х рр., першому романі «Поразку» (русявий. пер.(переведення) 1958) реалістичне зображення поєднується з романтичною ідеалізацією дійсності. Пізніше в його творчості сталося поглиблення критичного реалізму, а в повести «Коли прокинулися поля» (1951, русявий.(російський) пер.(переведення) 1953) — про антифеодальне селянське повстання в Телінгане — містяться межі соціалістичного реалізму. У повести «Зрадник», збірка новел «Ми дикуни» (1949) розказано про розділ Індії в 1947. У романах, повістях і розповідях Ч. До. звертався до актуальних проблем індійської дійсності, змальовує життя селян, міської бідноти, творчої інтелігенції. Опублікував сатиричні твори — трилогію «Пригоди осла» (1958—65), повести «Діти з Дадарського моста» (1958, русявий.(російський) пер.(переведення) 1973), «Паперовий кораблик» (1966, русявий.(російський) пер.(переведення) 1972) і ін.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Вибране, М., 1955; Мати вітрів, М., 1957; Злодій, М., 1962; Коли прокинулися поля. Чинари моїх спогадів. Розповіді, М., 1972.
Літ.: Каюмова Р., До характеристики етапів творчої дороги Крішана Чандара, «Короткі повідомлення Інституту народів Азії АН(Академія наук) СРСР», 1965, ст 80; Глебов Н., Сухочев А., Література урду, М., 1967.
