Цой Ен Ген, Чхве Ен Гін (21.6.1900, провінція Пхенан-Пукто, — 19.9.1976, Пхеньян), державний і політичний діяч Кореї. Народився в селянській сім'ї. З 1920 брав участь в студентському русі проти японських колонізаторів. У 1921 був арештований і 2 роки знаходився у в'язниці. У 1923 емігрував до Китаю, де вступив в компартію. Брав участь в партизанському русі проти японських мілітаристів в Маньчжурії. У 1946—47 начальник департаменту поліції Тимчасового народного комітету Північної Кореї. У 1948—57 міністр національної оборони, одночасно з 1953 заступник голови кабінету міністрів КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка). З 1948 депутат Верховного народного зібрання КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), а в 1957—72 голова його Президії. З 1972 член Центрального народного комітету КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), віце-президент КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка). У 1946—55 голова ЦК Демократичної партії Північної Кореї. З 1955 член ЦК і Політичного комітету ЦК Трудової партії Кореї (ТПК) і (до 1966) заступник голови її ЦК. З 1966 секретар ЦК ТПК. У 1953 Ц. Е. Р. привласнено звання віце-маршала КНДР(Корейська Народно-демократична Республіка), а в 1960 — звання Героя Праці.
