Цицианов Павло Дмитрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Цицианов Павло Дмитрович

Цицианов Павло Дмитрович [8(19) .9.1754, Москва, — 8(20) .2.1806, біля Баку], князь, російський військовий діяч, генерал від інфантерії (1804). З древнього грузинського княжого роду Цицишвілі. З 1786 командував полком, брав участь в російсько-турецькій війні 1787—91 і придушенні Польського повстання 1794. У Персидському поході 1796 помічник головнокомандуючого Ст А. Зубова, з 1797 в відставці. З 1802 главноначальствующий в Грузії і астраханський генерал-губернатор. У 1802 уклав дружні договори з рядом дагестанських феодалів, в 1803 підкорив Джаро-Белоканськую область, а в 1804 — Гянджінськоє ханство. Шляхом переговорів здолав опір грузинській феодальній знаті і добився приєднання до Росії Імеретії і Мегрелні. Під час російсько-іранської війни 1804—13 в 1804—1805 керував віддзеркаленням нападу Іранських військ Аббас-мірзі і наніс їм ряд поразок. У 1805 приєднав до Росії Шекинськоє, Карабахське, Ширванськоє ханства і Шурагельський султанат. На чолі загону російських військ підійшов до Баку, але був зрадницький убитий під час переговорів з бакинським ханом.