Цистит
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Цистит

Цистит (від греч.(грецький) kýstis — сечовий міхур), запалення сечового міхура, обумовлене проникненням в нього інфекції. За течією може бути гострим або хронічним; по характеру місцевих змін — катаральним, геморагічним і т.д. Частіше зустрічається пов'язаний з переохолодженням гострий Ц., переважно у жінок. Прояви: болі внизу живота і в крижах, почастішання і хворобливість сечовипускання, виділення крові в кінці сечовипускання. температура тіла зазвичай нормальна. У сечі виявляють білок, лейкоцити, еритроцити, бактерії. Гострий Ц. триває 1—2 нед. Якщо захворювання затягується, то для з'ясування можливих причин хронічного перебігу Ц. (аденома передміхурової залози, камінь сечового міхура, захворювання матки і т.п.) застосовують цистоскопію і ін. методи дослідження. Лікування: дієта з виключенням гострих блюд і рясним прийомом рідини (вода, фруктові соки, морси, відвари), антибактеріальні (антибіотики, сульфаніламіди і ін. препарати), спазмолітичні, знеболюючі засоби, теплові процедури (сидячі ванни, грілки на нижню частину живота); при хронічному Ц., крім того, місцеве лікування — промивання сечового міхура дезинфікуючими розчинами, введення в нього протизапальних засобів.

  Літ.: Гольдін Р. І., Цистити, М., 1960.

  А. Л. Шабад.