Цереус (Cereus), рід рослин сімейства кактусових. Деревовидні, кустарниковідниє (що рідше стелються) рослини висотою від 1,7 до 20 м-код, діаметром від 7 до 40 див. Стебла переважно з крупними ребрами, на яких розташовані пучки колючок завдовжки до 20 див. Квітки великі, одіночниє, воронковідниє, білі, рідше рожеві або червоні; розкриваються вночі. Квіткова трубка довга, з багаточисельними лусочками. Після цвітіння оцвітина обпадає, а на зав'язі довгий час зберігається стовпчик. Плоди ягодоподібні, червоні або жовті, в деяких видів їстівні. Ц. — один з перших кактусів, які сталі відомі європейцям (його зображення приводиться в травнику Табернемонтануса в 1588). Род Ц. в результаті новітніх досліджень роздільний на декілька пологів. Власне рід Ц. включає близько 40 видів, поширених на Великих і Малих Антільських островах, в Центральній і Південній Америці. Ц. зростають у саванах, по піщаному морському побережжю, по узліссях лісів, в кам'янистих пустелях. Зустрічаються т.з. монстрозниє (буквально потворні — гребінчасті і скелясті) форми. Розводять Ц. як декоративні рослини, а на батьківщині легку деревину Ц. використовують на паливо. У кімнатній культурі зустрічається монстрозная форма Ц. перуанського (С. peruvianus f. monstrosus). Розмножують Ц. насінням і держаками.
