Цельтіс, Цельтес (Celtis, Celtes) (справжнє прізвище Піккель, Pickel) Конрад (1.2.1459, Віпфельд, Франконія, — 4.2.1508, Відень), німецький письменник-гуманіст. Писав латинською мовою. Освіту здобув в Кельне, Гейдельберге, Лейпцігу. У 1487 першим в Германії увінчаний лавровим вінком «poeta laureatus». Жив в 1487—89 в Італії, в 1489—1491 в Кракові. Професор в Інгольштадте (з 1491), потім (з 1497) у Відні, що перетворився при Ц. у важливий центр гуманізму. Перше вигадування Ц. —«Искусство версифікації і вірші» (1486). Музично-алегорична п'єса на міфологічний сюжет «Гра Діани» (1501) і любовна лірика Ц. (в т.ч. багато од) пройняті життєрадісним світовідчуванням Ренесансу. Засновник ряду літературних суспільств в Германії і Австрії. Ц. зробив спробу об'єднати гуманістів для створення праці по історіко-географічному опису Німеччини [здійснений (самим Ц.) лише опис м. Нюрнберга, видавництва 1922]. Займався збиранням і виданням пам'ятників старизни, зокрема в 1501 видав знайдений ним рукопис Хросвіти Гандерсхеймськой. Був прибічником об'єднання Німеччини, засуджував княжі усобиці.
Соч.: Oratio in Gymnasio in Ingelstadio. Ed. J. Rupprich, Lpz., 1932; у русявий.(російський) пер.(переведення) — До Аполлона... Про старовину... [Вірші], «Іноземна література», 1973 № 8.
Літ.: Історія німецької літератури, т. 1, М., 1962, с. 207—209; Пурішев Би., Нариси німецької літератури XV—XVII ст, М., 1955, с. 30—34.
