Цвійіч (Цвіjuћ) Йован (12.10.1865, Лозніца, — 16.1.1927, Бєлград), сербський географ, геолог і етнограф. Президент Сербською АН(Академія наук) в Бєлграді (з 1921). Професор (з 1893), ректор (1907, 1919) Бєлградського університету. У 1894 заснував Географічний інститут в Бєлграді. Основні дослідження Ц. — по геоморфологиі і геології Балканського півострова (зокрема, по карсту і четвертинному заледенінню), а також його ландшафтах і населенні.
Ц. — глава антропогеографічеського напряму в сербській (югославською) етнографії. Його історіко-етнографічні дослідження узагальнені в праці «Балканський півострів» (французькою мовою, 1918, на сербській мові, т. 1—2, 1922—31), в якому Ц. досліджує «зони цивілізації» півострова (історіко-етнографічної області), дію географічних і історичних чинників, «метанастазічеськие» (вторинні) міграції населення і їх вплив на культуру; дає класифікацію поселень і споруд; намагається виділити «психічних типів» населення.
Соч.: Das Karstphänomen, W., 1893; Grundlinien der Geographie und Geologie von Mazedonien und Altserbien, Tl I, Gotha, 1908; Bildung und Dislozierung der Dinarischen Rumpffläche, «Petermanns Mitteilungen», 1909, Bd 55, Tl 6—8; Геоморфологиja, књ. 1—2, Београд, 1924—26.
Літ.: Токарев С. А., Проф. І. Цвійіч, в збірці: Слов'янський архів, М., 1962.
