Цвейг Арнольд
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Цвейг Арнольд

Цвейг (Zweig) Арнольд (10.11.1887, Грос-Глогау, нині Глогув, ПНР(Польська Народна Республіка), — 26.11.1968, Берлін), німецький письменник і громадський діяч (ГДР), Депутат Народної палати (1949—67). Президент Німецької академії мистецтв (1950—53). Член Усесвітньої Ради Міра. Учасник 1-ої світової війни 1914—18. Після 1933 — в еміграції (Чехословакія, Швейцарія, Франція, Палестина). У 1948 повернувся до Берліна (ГДР). Перший успіх принесли Ц. повість «Записки про сімейство Клопфер» (1911), роман «Новели про Клавдію» (1912, русявий.(російський) пер.(переведення) 1923), розробляючий тему творчості і влади грошей, і драма «Ритуальне вбивство в Угорщині» (1914; премія ним. Г. Клейста, 1915). Для ранньої творчості Ц. характерна камерність і тонкість психологічного аналізу: сучасні проблеми незрідка заломлюються в абстрактному, позачасовому плані. Після 1-ої світової війни в творчості Ц. затверджуються актуальні теми сучасності. У 1927 він опублікував роман «Суперечка про унтера Гріше» (у русявий.(російський) пер.(переведення) — «Трагедія унтера Гріши», 1928), що лягла в основу епічного циклу про 1-у світову війну, — «Велика війна білих людей» над яким письменник працював протягом всього життя. Цикл відкриває роман «Час дозрів» (1957) — період з літа 1913 до весни 1915; «Молода жінка 1914 роки» (1931) і «Виховання під Верденом» (1935) доводять дію до березня 1917, примикаючи до «Суперечки про унтера Гріше»; «Затишшя» (1954), «Зведення на престол» (1937) і нескінчений роман «Крига скреснула» оповідають вже про кінець війни і Листопадової революції 1918. Історично точно описані хід військових дій, побут різних шарів суспільства. Серед найбільш значних творів, створених в еміграції, — роман «Вандсбекський сокира» (опублікований в 1943 на івриті; пер.(переведення) з німецького рукопису); його головна тема — етичний розпад гітлерівського режиму, викриття дрібнобуржуазної стихії, що відкрила дорогу фашизму. У романі «Мрія дорога» (1962) Ц. розкриває важкий процес усвідомлення німецьким інтелігентом своєї відповідальності за те, що відбувалося в роки фашизму. Національна премія ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1950). Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення світу між народами» (1958).

  Соч.: Ausgewähite Werke in Einzelausgaben, Bd 1—16, Ст. 1957—67; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Виховання під Верденом, М.. 1954; Затишшя, М., 1959; Веселка, М-код., 1960; Суперечка про унтера Гріше, М., 1961.

  Літ.: Топер П., Арнольд Цвейг, М., 1960: Арнольд Цвейг. Біобібліографічний покажчик, М., 1961; Hilscher Е., Arnold Zweig..., Ст, 1968.

  М. С. Харітонов.

А. Цвейг.